Відбулась онлайн-конференція щодо порядку заповнення та подання до територіальних органів ДФС декларації про майновий стан і доходи
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Відповіді на актуальні питання, які надійшли 02.04.2015
під час онлайн-конференц
На найбільш актуальні запитання платників щодо порядку заповнення та подання до територіальних органів ДФС декларації про майновий стан і доходи відповідає в.о. начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Жанна Кузнецова.
Чи потрібно декларувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб якщо в дарунок отримана нерухомість, а дарувальник та обдарований є членами сім’ї першого ступеня споріднення?
Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).
Згідно з п.174.3 ст.174 ПКУ дохід у вигляді вартості подарованого (успадкованого) майна у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нере
Підпунктом 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що вартість власності, що дарується (успадковується) членами сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Водночас, пунктом 179.2 ст.179 ПКУ визначено, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді подарунку (спадщини), які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку.
Отже, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді подарунку (спадщини), який згідно із Кодексом оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такого подарунку (спадщини) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Чи є об’єктом оподаткування дохід, отриманий як дарунок у вигляді частки у статутному капіталі підприємства? Якщо так, чи потрібно зазначати отримання такого доходу в річній Податковій декларації?
Операції дарування корпоративних прав мають певні особливості. Цивільним кодексом передбачено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому іншій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Предметом договору дарування можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, нерухомість, а також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПКУ кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV цього Кодексу для оподаткування спадщини.
Об’єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування, зокрема, на об’єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права (п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу).
Згідно з пп. 174.2.1, 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 цього ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунка), що успадковується спадкоємцями першого ступеня споріднення (обдарованими), оподатковуються за нульовою ставкою, а спадкоємці (обдаровані), які не є членами сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5%.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Дохід у вигляді успадкованого (подарованого) майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягають оподаткуванню, включається спадкоємцями (обдарованими) до складу загального річного доходу платника податку та зазначається в річній Податковій декларації.
Як оподатковується дохід у вигляді подарунка — нерухомого майна, отриманого у 2014 р. фізичною особою — нерезидентом від фізичної особи — резидента внаслідок укладання договору дарування? Чи подається у такому випадку річна Податкова декларація?
Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі у вигляді спадщини, подарунків.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого в дарунок майна у межах, що оподатковуються згідно з розділом IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ).
Пунктом 174.6 ст. 174 ПКУ передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.
Як отримати податкову знижку?
Платник податку, який бажає скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2014 року, повинен протягом 2015 року подати річну Податкову декларацію та додаток 6 «Перелік сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно зі ст. 166 розділу IV Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) до органу ДФС за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання, за яким він береться на облік як платник податків у контролюючому органі).
Слід врахувати, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
При цьому в зазначених документах обов’язково мають відображатися вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166).
Які саме витрати можна включити до податкової знижки?
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ. До даного переліку включаються:
• частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;
• сума коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми загального оподатковуваного доходу платника протягом звітного року;
• сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня спoріднення;
• сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення;
• сума витрат платника податку на:
оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством;
оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
сума коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
• сума витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Чи існують якісь обмеження права платників податку на одержання податкової знижки?
Право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року має виключно платник податку — резидент України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резидент — фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті.
Податкова знижка може застосовуватися виключно до доходів, одержаних протягом року платником податку у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума нарахованої податкової знижки не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.
Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю (самозайняті особи), не мають права на нарахування податкової знижки стосовно податку на доходи фізичних осіб щодо свого річного оподатковуваного доходу, одержаного в межах провадження їх діяльності, тому що такий дохід не є заробітною платою. Цього права також не мають і всі інші особи, які одержують доходи, відмінні від заробітної плати.
Сума витрат, включена платником податку до податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу такого платника, нарахованого йому як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу.
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Чи має право на податкову знижку батько, що сплачує кошти за навчання дитини, якій більше 23 років та яка не працює, якщо в квитанціях зазначені дані дитини?
Батько має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних платнику податків коштів (у т.ч. заробітної плати). При цьому, фактичні витрати на сплату вартості навчання несе платник податку – батько дитини, яка навчається. Тобто, квитанції, в яких зазначено П.І.Б. дитини платника податку, є документами, що підтверджують фактично понесені витрати платника податку (батька) у зв’язку зі сплатою вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти дитини, яка не одержує заробітної плати та дають йому право на отримання податкової знижки з передбачених пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Водночас, якщо дитині, що навчається і не працює, у звітному році, за який батько реалізовує право на податкову знижку, виповнюється 24 роки, то право на податкову знижку за такий рік у батьків не втрачається.
Чи включаються до сум податкової знижки витрати за навчання на військовій кафедрі навчального закладу, що оплачуються згідно окремого договору?
Навчання на військовій кафедрі – це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з вузом договором на навчання за певним фахом, тому включення таких витрат до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.
Який граничний розмір суми сплати за навчання, має право включити фізична особа до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу?
Фізична особа має право включити до податкової знижки суму сплати за навчання, що не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (за 2014 рік – 1710 грн.)
Коли у платника податку виникає право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом?
Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 ПКУ платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходження
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому об’єкт житлової іпотеки придбавається або збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватис
Чи буде надана податкова знижка, якщо у квитанції однією сумою зазначені сплачений основний платіж та відсотки по іпотечному житловому кредиту?
Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів (основний платіж та відсотки сплачені однією сумою) і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається статтею 175 ПКУ.
Чи має право фізична особа на податкову знижку, якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету у зв’язку із затримкою виплати заробітної плати?
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом. Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.
Який термін повернення ПДФО платнику податку внаслідок застосування права на податкову знижку?
Відповідно до п. 179.8 ст.179 ПКУ сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
